ЗДОРОВ'Я

Основи здорового харчування / Для пацієнтів / Головна сторінка

Скибка хліба щоденного є, була і залишиться однією із самих важливих проблем життя, джерелом страждань, іноді задоволення, а в руках лікаря - могутнім засобом лікування, а в руках несвідомих – причиною захворювань.

І.П. Павлов (1904)

Сьогодні надзвичайно прикро усвідомлювати те, що лише незначна кількість пацієнтів із захворюваннями серця намагаються поліпшити стан свого здоров’я дотриманням елементарних правил здорового харчування. Незважаючи на неодноразові лікарські поради стосовно дієтичних обмежень, ми продовжуємо забруднювати наші судини холестериновими включеннями, отруювати власні нирки та печінку токсичними речовинами, виснажуючи їх, випробовуємо легені на витривалість під дією нікотину, а потім, ковтаючи жменями медикаменти, ще й нарікаємо на недосконалість медицини сьогодення. Рідко хто із пацієнтів серйозно замислюється над значенням правильного способу життя у профілактиці та лікуванні серцевих захворювань, ще рідше – прагне подолати недугу силами власного організму. А наслідок – лікарняне ліжко, тривога та неспокій. Згідно статистичних даних якість медичної допомоги обумовлює наше здоров’я лише на 10 %, спадковість – на 20 %, а спосіб життя - приблизно на 50 %. Саме це вказує, що обраний нами спосіб життя має суттєве значення у підтриманні доброго здоров’я. До найбільш вагомих факторів здорового способу життя належить харчування. Адже цілком зрозуміло, що саме із харчових продуктів організм отримує будівельний матеріал та енергію для реалізації всіх функцій. Якісний склад їжі безумовно і визначає стан органів та систем організму. Змінивши своє харчування, збагативши раціон цінними для організму речовинами, ви маєте реальну можливість покращити стан свого здоров’я, зменшити кількість медикаментозних препаратів, покращити якість життя та продовжити його тривалість.

Фізіологія травлення

Їжа потрапляє у ротову порожнину, де підлягає механічній те ферментативній обробці. Слинні залози виділяють свій секрет у ротову порожнину. Із ферментів в слині знаходиться фермент птиалін, який розщеплює крохмаль. Окрім того, слина містить фермент лізоцим, якому притаманна бактеріоцидна дія. За добу у людини виділяється до 1,5 літра слини. Жування посилює слиновиділення, чим більше подрібнюється їжа тим більше йде виділення слини, тим краще перероблюється їжа. Саме тому, лікарі рекомендують добре пережовувати їжу, ретельно змочувати її слиною. Із ротової порожнини їжа через стравохід потрапляє у шлунок, який виконує ряд важливих функцій. У шлунку їжа подрібнюється, перетворюючись у хімус, обробляється шлунковим соком, основним компонентом якого є соляна кислота, і евакуюється в 12-палу кишку. У 12-палій кишці продукуються кишкові гормони і біологічно активні речовини, які впливають на процес травлення. Так, секретин – збуджує секрецію підшлункової залози і жовчі; холецистокінін – стимулює моторику жовчевого міхура, відкриває жовчевий протік і т.п. Тонкий кишківник людини має довжину близько 6 метрів, його залози виділяють понад 2-х літрів соку за добу. Саме тут відбуваються основні процеси пов’язані із засвоєнням їжі – порожнинне і мембранне травлення, а також всмоктування. У товстому кишківнику переважають процеси всмоктування та реадсорбції (зворотнє всмоктування). Кожний відділ шлунково-кишкового тракту виконує притаманну лише йому функцію. Відділи кишківника ізольовані один від одного спеціальними клапанами. Така ізоляція необхідна для підтримання необхідного середовища у кожному відділі Запиваючи їжу водою, ми зменшуємо концентрацію шлунково-кишкового соку, порушуємо процес переробки їжі та сприяємо пересуванню неперетравленої їжі у нижчі відділи шлунково-кишкового тракту. Час перебування їжі у кожному відділі також є специфічним. Так, у ротовій порожнині їжа знаходиться від декількох секунд до хвилин, у шлунку – від 2-до 6 годин, у тонкому кишківнику 4-5 годин, а в товстому – 12-18 годин. Поступлення їжі в організм вже через десятки хвилин призводить до активації і розмноженню бактерій, які населяють порожнину кишкового тракту і поверхню слизової кишківника. Нормальна мікрофлора кишківника виконує важливі функції в організмі людини, саме вона є джерелом важливих амінокислот, вітамінів. Для розвитку нормальної мікрофлори необхідне вживання свіжої рослинної їжі, яка забезпечує якісне середовище для росту та розмноження корисних бактерій. В основі розвитку дисбактеріозу (порушення співвідношення „корисної” та патогенної („шкідливої”) мікрофлори) лежить неправильне харчування, застосування антибіотиків, захворювання шлунково-кишкового тракту, стреси.

Основні правила здорового харчування:

1. Їжте лише при відчутті голоду, не переїдайте, підводьтеся із-за столу із легким відчуттям голоду.

2. Не споживайте їжу під час психоемоційних навантажень.

3. Останній прийом їжі повинен бути не менше як за 2 години до сну.

4. Добре пережовуйте їжу.

5. Пийте до їди за 10- 20 хвилин, їжу водою не запивайте, що забезпечить належну концентрацію шлунково-кишкового соку для адекватного її розщеплення.

6. Не поєднуйте в один прийом різноманіття страв. Пам’ятайте, багатокомпонентні страви погано засвоюються організмом.

7. Дотримуйтеся постів, що дасть змогу поєднати духовне очищення організму із фізичним.

8. Один день у тижні має бути розвантажувальним.

9. Перевагу надавайте у своєму раціоні наступним продуктам:

· свіжі овочі та фрукти,
· цільнозернові каші та вироби із цільного зерна,
· квасоля та бобові,
· кисломолочні продукти (кефір, несолодкі йогурти),
· нерафінована олія,
· нежирні сорти м’яса,
· морська риба,
· а із напоїв – це зелений чай, трав’яні чаї (м’ята, меліса, квіти глоду, шипшина і т.п.), напари із сухофруктів.

10. Обмежте вживання:

· солі,
· цукру та виробів, що його містять – шоколад, тістечка, печиво, торти, цукерки,
· смажених страв,
· тонізуючих напоїв – кава, міцний чай, фанта, кока-кола, спрайт та інші напої, що містять барвники та консерванти ,
· копчених страв (ковбаса, сосиски, шинка та т.п.),
· білого хліба, булочок, вареників, пельменів, вермішелі,
· майонезу, салатних заправок, маргарину, рафінованої олії,
· чіпсів та інших продуктів, які під час готування занурюються в жир,
· плавленого та твердого сиру

Ці продукти позбавлені цінних харчових речовин, таких як вітаміни, мінерали, харчові волокна. Окрім того, вони містять велику кількість насичених жирів, які здатні відкладатися на судинних стінках, обумовлюючи розвиток атеросклерозу. При смаженні та копченні утворюється велика кількість окисленого „шкідливого” жиру, який потрапляючи у кров’яне русло сприяє розвитку атеросклеротичних змін у стінках судин, зменшуючи їх просвіт, викликаючи недостатність кровопостачання органів та тканин.

Сіль і серце

Надмір солі затримує воду в організмі, збільшує об’єм циркулюючої крові, викликає підвищення артеріального тиску та сприяє прогресуванню серцевої недостатності. Саме тому у рекомендаціях по лікуванню та профілактиці серцево-судинних захворювань неодноразово наголошується про необхідність обмеження солі, особливо пацієнтам із гіпертонічною хворобою та серцевою недостатністю. Окрім звичної кухонної солі є ряд продуктів, які містять „приховану” сіль. Зокрема, це - ковбаси, пиріжки, консерви, копченості, хліб, сир, маргарин, горішки, чіпси та багато інших продуктів, яких слід уникати при дотриманні дієтичних рекомендацій. Хочеться зазначити, що медикаментозне лікування артеріальної гіпертензії та серцевої недостатності спрямоване на зменшення рідини в організмі, саме тому використовуються сечогінні препарати (урегіт, гіпотіазид, верошпірон, фуросемід). Обмеження застосування солі в раціоні дозволить зменшити кількість медикаментів. Для покращення смакових якостей страв рекомендовано застосовувати морську капусту (ламінарію), яку можна придбати в аптеках у вигляді сухого порошку.

Цукор і серце

Надлишковий цукор в організмі перетворюється у печінці в жирні кислоти, частина яких у вигляді тригліцеридів потрапляє в кров, підвищуючи у ній вміст жиру. Перевантаження цукром призводить до розвитку глибоких порушень обміну речовин, розвитку атеросклерозу та грізного захворювання – цукрового діабету. Слід зазначити, що ряд продуктів містять цукрові похідні, які також є небезпечними для здоров’я. Уважно читайте склад продуктів, які ви плануєте придбати. Альтернативою цукру є глюкоза, фруктоза, декстроза, лактоза, мальтоза, сорбітом, сахарин, ас партам, які також бажано обмежувати.

Жир і серце

Kоли із їжею в організм поступає надмірна кількість холестерину, більше чим необхідно для організму, то він починає накопичуватися в організмі та відкладатися на стінках судин. Так починає розвиватися атеросклероз. У більшості досліджень показана чітка залежність між рівнем холестерину у крові і розвитком ішемічної хвороби серця. На сьогоднішній день чітко встановлено, що підвищений рівень холестерину у крові є фактором ризику розвитку великих судинних катастроф. Відкладення холестерину звужують просвіт судин, зменшують їх еластичність, сприяють у творенню судинних тромбів. За останні роки було чітко встановлено, що не стільки самий вміст холестерину, як його якісний склад має вирішальну роль у розвитку атеросклерозу. Холестерин переноситься в організмі разом із білковими частинами, які називаються ліпопротеїди. Існує два основних класа ліпопротеїдів – ліпопротеїди високої щільності (ЛВЩ) та ліпопротеїди низької щільності (ЛНЩ). Останні містять багато холестерину, мало білку і мають здатність легко проникати у стінку судини, накопичуватися, утворюючи там атероматозну бляшку. Саме ці жири є шкідливими і сприяють розвитку атеросклерозу. ЛВЩ складаються переважно із білка і містять мало холестерину. Вони відіграють позитивну роль в організмі і мають захисний вплив до розвитку атеросклерозу. ЛВЩ можуть захоплювати молекули холестерину із судинної стінки і транспортувати їх в печінку, де холестерин розщеплюється і в складі жовчі виводиться в кишківник. Ось чому велике значення лікарі надають співвідношенню різних класів ліпідів. Ви можете знизити рівень холестерину у крові надаючи перевагу в раціоні ненасиченим нерафінованим жирам та різко обмежити вживання жирних сортів м’яса, копчених та смажених страв. Вживання корисних видів жиру допомагає знизити ризик розвитку серцевих захворювань. Натуральні жири, які містяться в жирній морській рибі, оливковій олії, насіннях соняшника та гарбуза сприяють попередженню атеросклерозу. На ринку з’явилися концентровані добавки із риб’ячого жиру, які містять багато омега-3-жирні кислот. Використання їх в харчовому раціоні може мати додаткову користь. Отже, підсумуємо:

· підвищенню рівня „поганого” холестерину сприяють: стреси, куріння, мала фізична активність, намір цукру в раціоні, копченості, смажені продукти, гіперкалорійне харчування;
· підйому рівня „хорошого” холестерину в крові сприяють: оптимальна фізична активність, споживання овочів, зокрема зелених листових, цільнозернові продукти, присутність в раціоні продуктів з олійних культур, нерафінована олія, достатня кількість клітковини.

Алкоголь і серце

Надмірне вживання алкоголю наносить організму велику шкоду – підвищується артеріальний тиск, відбувається токсичне пошкодження серцевих клітин, розвивається цироз печінки та рак. У помірних кількостях алкоголь може зменшувати ризик розвитку серцевих захворювань.

Орієнтовне розвантажувальне меню на кілька днів.

День перший

Сніданок

Зелений чай, фрукти

через 20 хвилин

зварена на воді гречана каша з додаванням 1ч.ложки збираних вершків, без солі чи

салат з капусти та свіжої моркви, кріп, петрушка, 1 ч. ложка нерафінованої соняшникової олії

Обід

Трав’яний чай

через 20 хвилин

густий борщ чи суп без засмажки з додаванням часнику чи цибулі

хліб із цільного зерна

Вечеря

Напар із сухофруктів

через 20 хвилин

салат із варених овочів, можна підсолити з додаванням оливкової чи нерафінованої соняшникової олії 1-2 ч. ложки

День другий

Сніданок

Склянка свіжого морквяного та яблучного соку у рівних пропорціях

Через 30 хвилин

Мюслі з додаванням нежирного кефіру чи несолодкого йогурту (наприклад, Наріне)

Обід

Зелений чай

Через 20 хвилин

Печене чи відварене м’ясо із великою кількістю салату із свіжих овочів, зелені

Вечеря

Трав’яний чай, фрукти

День третій

Сніданок

Зелений чай із фруктами

Пшенична каша зварена на воді без додавання солі, 1 ч. ложка свіжого несоленого вершкового масла або салат із свіжих овочів, жовток домашнього вареного яйця

Обід

Свіжий сік

Фруктовий салат із несолодким йогуртом

Вечеря

Трав’яний чай

Через 20 хвилин

Невелика порція салату

Відварена квасоля, соя чи горох з додаванням нерафінованої олії

Салат із свіжих овочів з великою кількістю зелені (кріп, петрушка)

День четвертий

Сніданок

Зелений чай із фруктами

Обід

Напар із сухофруктів

через 20 хвилин

Варена картопля, салат із свіжої капусти та моркви

Вечеря

Трав’яний чай

Через 20 хвилин

Салат із сирих овочів, відварена чи запечена риба

День п’ятий

Сніданок

Свіжий сік

Салат із свіжих овочів

Обід

Зелений чай

Через 20 хвилин

Густий борщ чи суп із додаванням нежирної сметани 1 ч. ложка, часник, цибуля

Вечеря

Трав’яний чай

Через 30 хвилин

Домашній сир, несолодкий йогурт, зелень

Повний розвантажувальний день

Пити свіжий сік, трав’яний чай, негазовану воду

Споживати сирі овочі та фрукти

Пам’ятайте! Застосовувати перелічені рекомендації необхідно лише після попереднього узгодження з лікуючим лікарем. Ряд патологічних станів (виразкова хвороба, захворювання кишківника та інші), які можуть супроводжувати захворюваннях серця і судин, вимагають особливих підходів дієтотерапії.

Комплекс вправ для очей

для профілактики комп’ютерного

зорового синдрому

Наказ Міністерства охорони здоров’я України

та Міністерства освіти і науки України від 09.03.2004р. №121/185

Примiршiй перелiк вправ для зняття зорової втоми, що виконується вдома

1. Мiцно заплющити очi на 3-5 секунд, потiм розплющити їх на 3-5 секунд, повторити 6-8 разiв. Вправа знiмає втому, змiцнює м’язи повiк, сприяє полiпшенню кровопостачання, розслабленню м’язiв ока.

2. Швидко моргати протягом 1-2 хвилин. Вправа сприяє полiпшенню кровообiгу.

3. Дивитись у далину прямо перед собою 2-3 секунди. Поставити палець правої руки по середнiй лiнiї обличчя навпроти перенiсся на вiдстанi 25-30см вiд очей. Перевести погляд на кiнець пальця i дивитись на нього двома очима 3-5 секунд. Опустити руку. Повторити 10-12 разiв. Вправа знiмає втому акомодацiйного м’яза, полегшує зорову роботу на близькiй вiдстанi.

4. Закрити повiки. Проводити масаж їх з допомогою рухiв по колу пальцями протягом 1 хвилини. Вправа знiмає спазм м’язiв очей i полiпшує кровопостачання.

5. Поставити палець правої руки по середнiй лiнiї обличчя на вiдстанi 25-30см вiд очей. Дивитись двома очима на кiнець пальця 3-5 секунд. Закрити долонею лiвої руки лiве око на 3-5 секунд. Забрати долоню, дивитись двома очима на кiнець пальця 3-5 секунд. Потiм аналогiчна вправа виконується при фiксацiї пальця лiвої руки з прикриттям правого ока. Повторити 5-6 разiв. Вправа сприяє роботi обох очей.

6. Голова нерухома. Вiдвести напiвзiгнуту праву руку в бiк. Повiльно переміщувати палець справа налiво i злiва направо, стежити очима за пальцем. Повторити 10-12 разiв. Вправа змiцнює м’язи ока горизонтальної дiї i удосконалює їх координацiю.

7. Одночасно трьома пальцями лiвої руки легко натиснути на верхню повiку лiвого ока i трьома пальцями правої руки легко натиснути на верхню повiку правого ока. Через 1-2 секунди зняти пальцi з повiки. Повторити 3-4 рази. Вправа полiпшує циркуляцiю внутрішньоочної рідини.

8. Дивитись у далину перед собою 2-3 сек. Потiм перевести погляд на кiнчик носа на 3-5 сек. Повторити 6-8 разiв. Вправа розвиває здатнiсть утримувати погляд на близькiй вiдстанi.

9. Голова нерухома. Пiдняти напiвзiгнуту праву руку вгору. Повiльно перемiщувати палець згори вниз i стежити за ним очима.

Повторити 10-12 разiв. Вправа змiцнює м’язи очей вертикальної дiї i вдосконалює їх координацiю.

10. Голова нерухома. Витягнути напiвзiгнуту руку вперед i вправо. Виконати рукою на вiдстанi 40-50 см вiд ока повiльнi руки по колу за годинниковою стрiлкою і стежити при цьому очима за кiнцем пальця. Виконати цю вправу лiвою рукою, здiйснюючи рухи по колу проти годинникової стрiлки. Повторити 3-6 разiв. Вправа розвиває координацiю рухiв очей i сприяє змiцненню вестибулярного апарату.

11. Голова нерухома. Пiдняти очi вгору, опустити вниз. Повернути очi в правий бiк, потiм в лiвий. Повторити 6-8 разiв. Вправа удосконалює складнi руки очей.

12. Голова нерухома. Пiдняти очi вгору. Зробити ними рухи по колу за годинниковою стрiлкою, проти годинникової стрiлки. Повторити 3-6 разiв. Вправа сприяє розвитку складних рухiв очей i пiдвищує стiйкiсть вестибулярних реакцiй.

13. Голова нерухома. Пiдняти очi вгору, опустити вниз. Повернути очi вправо, потiм влiво. Повторити 6-8 разiв. Вправа розвиває здатнiсть очних м’язiв до статичної напруги.

14. Ноги поставити на ширину плечей. Голову опустити, подивитись на носок лiвої ноги (зафiксувати точку). Пiдняти голову, подивитись у правий верхнiй куток кiмнати. Опустити голову, подивитись на носок правої ноги. Пiдняти голову, подивитись у верхнiй лiвий куток кiмнати. Повторити 3-6 разiв. Вправа сприяє полiпшенню координацiї рухiв очей i голови.

15. Витягнути руки вперед на ширину плечей на рiвнi очей. Подивитись у правий верхнiй куток кiмнати. Перевести погляд на кiнцi пальцiв лiвої руки. Подивитись у верхнiй лiвий куток кiмнати. Перевести погляд на кiнцi пальців правої руки. Повторити 6-4 рази. Вправа розвиває складнi координацiйнi рухи очей.

16. Стати перед вiкном. На вiдстанi 25 см на рiвнi очей на вiкнi прикрiпити мiтку (дiаметр 2-3 мм). По черзi фiксувати то мiтку, то який-небудь об’єкт за вiкном, який мiститься на рiвнi мiтки на вiддалi не менше 1 м. Першi 3 днi вправу продовжувати 3 хвилини, потiм 3 днi — 5 хвилин i 7 хвилин кожний наступний день. Вправа розвиває здатнiсть оцiнювати вiдстань i координує роботу внутрiшнiх і зовнiшнiх м’язiв ока.

Примiтка. Вправи 1, 2, 4, 7, 8, 10, 12, 13 виконують сидячи, а вправи 3, 5, 6, 9, 11, 14, 15, 16 — стоячи. Якщо хворому призначено носити окуляри постiйно, то всi вправи, за винятком 4 i 7, виконують в окулярах.

Примiрний перелiк вправ для профiлактики зорової втоми i короткозоростi, що виконуються на уроках у школі

1. Відкинутись на бильце стiльця. Вдихнути. Нахилившись уперед до кришки парти, видихнути. Повторити 5-6 разiв.

2. Вiдкинутись на бильце стiльця, прикрити повiки, мiцно заплющити очi, вiдкрити повiки. Повторити 5-6 разiв.

3. Руки на пояс. Повернути голову вправо, подивитись на лiкоть правої руки, повернути голову влiво, подивитись на лiкоть лiвої руки, повернутись у вихiдне положення. Повторити 5-6 разiв.

4. Пiдняти очi догори, виконати ними рухи по колу за годинниковою стрiлкою, потiм зробити ними рухи по колу проти годинникової стрiлки. Повторити 5-6 разiв.

5. Руки витягти уперед, подивитись на кiнчики пальцiв, пiдняти руки вгору (вдихнути), стежити очима за руками, не пiднiмаючи голови, руки опустити (видих). Повторити 4-5 разiв.

6. Подивитись прямо перед собою на класну дошку 2-3 сек, перевести погляд на кiнчик носа на 3-5 сек. Повторити 6-8 разiв.

7. Закрити повiки. Протягом 30 сек проводити їх масаж кiнчиками вказiвних пальцiв.

Примiтка. Усi вправи виконуються сидячи. Фiзкультхвилинку проводить викладач.

Кір - вірусна хвороба що характеризується лихоманкою, млявістю, слабкістю, головним болем, висипом, ураженням кон'юнктиви і нежиттю.
Джерелом інфекції є тільки хвора людина. Передача інфекції відбувається повітряно-краплинним шляхом. Особи, які не хворіли на кір і нещеплені проти неї, залишаються високо сприйнятливими до кору протягом усього життя і можуть захворіти в будь-якому віці.
Імунітет після перенесеної природної корової інфекції стійкий. Повторні захворювання на кір зустрічаються рідко. Імунітет після щеплень більш короткочасний (через 10 років після щеплення лише у 36% вакцинованих зберігаються захисні титри антитіл).
Інкубаційний період триває 9-11 днів.
Початковий період характеризується підвищенням температури тіла до 38-39 ° С, розбитістю, загальним нездужанням, зниженням апетиту. Посилюється нежить, з'являється грубий "гавкаючий" кашель, різко виражено почервоніння кон'юнктів. З'являється корева висипка у вигляді дрібних червоних плям, розташованих на слизовій оболонці м'якого та твердого піднебіння. Ці плями частіше локалізуються на слизовій оболонці щік. Вони являють собою дрібні білясті, що злегка піднімаються над рівнем слизової оболонки цятки, оточені вузькою червонуватою облямівкою, і міцно сидять на слизовій оболонці. За зовнішнім виглядом нагадують манну крупу або висівки. Наприкінці початкового періоду (3-4-й день) температура тіла знижується, потім з появою корової висипки знову підвищується до більш високих цифр. Загальна інтоксикація й поразка дихальних шляхів підсилюються.
Через 3-4 дні елементи висипки бліднуть, на їх місці залишаються буруваті плями - пігментація, На місці висипу надалі спостерігається висівкоподібне лущення (на обличчі і тулубі). Характерний виражений кон'юнктивіт, іноді з гнійним виділенням, склеює вії вранці. У деяких хворих відзначаються болі в животі, пронос.
Лікування кору
Хворих на кір лікують вдома. Госпіталізації підлягають хворі з ускладненим кором. Під час гарячкового періоду рекомендується постільний режим. Ліжко ставлять головним кінцем до вікна, щоб світло не потрапляло в очі. Хворому дають велику кількість рідини, фруктових соків, вітаміни, при наполегливому сухому кашлі - відхаркувальні засоби. В очі закапують альбуцид 3-4 рази на день.
Надійним методом попередження кору є імунізація живою вакциною. Щеплення забезпечує захисний ефект протягом близько 15 років. Живу вакцину не призначають вагітним жінкам, хворим на туберкульоз, лейкоз, лімфомою, а також ВІЛ-інфікованим. Перше щеплення проводять дітям у віці близько 1 року, друге щеплення роблять дітям у віці 15-18 міс.

Туберкульоз – інфекційне захворювання людини, тварин, риб, яке викликається бактерією туберкульозу (паличкою Коха).

Туберкульоз не має "адреси”, "посади”, не має "паспорта”, не розрізняє соціального статусу і однаково небезпечний для усіх.

Туберкульозом захворіти може кожен!

Як показали проведені дослідження, сьогодні має місце недостатня інформованість населення України з питань профілактики, лікування та боротьби з туберкульозом. Щоб зупинити та перемогти туберкульоз усі мають зрозуміти, що без обізнаності населення про туберкульоз, боротьба з ним приречена на невдачу.

В Україні в 1995 р. зареєстрована епідемія туберкульозу, яка і донині невпинно прогресує. За роки епідемії показник захворюваності на туберкульоз збільшився в 1,7 рази, смертності – в 1,5 рази. Кількість хворих на туберкульоз складає близько 1,4 % населення України. Україна по рівню смертності від туберкульозу займає перше місце в Європі.

Джерело інфекції – хвора людина (на відкриту бактеріальну форму туберкульозу), 55 видів тварин, 25 видів птахів, а також заражені продукти тваринного і рослинного походження, грунт, органічні і неорганічні речовини, в яких живе, розмножується та зберігається збудник туберкульозу. Туберкульозна паличка вражає всі органи і системи людського організму.

Шляхи передачі. Найчастіше зараження туберкульозом відбувається повітряно-крапельним, повітряно- пиловим, рідше харчовим, контактно-побутовим шляхом. Бактерії туберкульозу можуть виділятися під час кашлю з мокротинням, слиною, а також під час співу, розмови. Зараження може відбуватися під час безпосереднього контакту з хворим (під час поцілунків) і опосередковано (через забруднені предмети вжитку – книги, рушники, посуд, продукти, особливо молочні). За добу хворий з легеневою формою туберкульозу виділяє 15-20 млн. бактерій туберкульозу. Одна хвора людина може інфікувати за рік 10-15 осіб.

Збудник туберкульозу дуже стійкий до впливу навколишнього середовища: у грунті зберігається до 1-2 років, у вуличному пилу – до 10 діб, річковій воді – до 5 міс., в умовах кімнатної температури (темному місці) залишається життєздатним протягом 4 міс., при розсіяному світлі – до 1,5 міс. Ультрафіолетове проміння вбиває його через 2-3 хв., кип’ятіння – протягом декількох хвилин.

Джерело: http://zastupnik.at.ua/

Вправи для очей

Вправи виконуються сидячи в зручній позі, хребет прямий, очі відкриті, погляд – прямо, відвернувшись від комп'ютера.

Варіант І

1. Погляд спрямовувати вліво-вправо, вправо-прямо, вгору-прямо, додолу-прямо без затримки в кожному положенні. Повторити 5 разів і 5 разів у зворотному напрямі.

2. Закрити очі на рахунок «раз-два», відкрити очі і подивитися на кінчик носа на рахунок «три-чотири».

3. Кругові рухи очей: до 5 кругів вліво і вправ

Варіант ІІ

1.Швидко кліпати очима протягом 15с.

2. Заплющити очі. Не відкриваючи очей, начебто подивитися ліворуч на рахунок «раз-чотири», повернутисяу вихідне положення. Так само подивитися-праворуч-на-рахунок «п'ять-вісім» і повернутися у вихідне положення. Повторити 5 разів.

3. Спокійно посидіти із закритими очима, протягом 5 с

Комплекс вправ для зняття м'язового напруження

Варіант І

Вихідне положення — сидячи на стільці.

1. Витягнути і розчепірити пальці так, щоб відчути напруження. У такому положенні витримати протягом 5 с. Розслабити, а потім зігнути пальці. Повторити вправу 5 разів.

2. Повільно і плавно опустити підборіддя, залишатися у такому положенні 2-3 с і розслабитися.

3. Сидячи на стільці піднести руки якомога вище, потім плавно опустити іх додолу, розслабити. Вправу повторити 5 разів.

4. Переплести пальці рук і покласти їх за голову. Звести лопатки, і залишатися у якому положенні 5 с, а потім розслабитись. Повторити вправу 5 разів.

Варіант ІІ

Вихідне положення — сидячи на стільці.

1.Зробити кілька глибоких вдихів і видихів. Потягнутися на стільці, зігнувши руки на потилиці, відхиляючи голову назад і випростовуючи плечі. Повторити 5 разів.

2. Зробити нахили і повороти голови. Повторити 5 разів.

3.Зробити легкий самомасаж обличчя і кисті рук протягом З-5с.

Варіант ІІІ

Вихідне положення— стоячи, ноги разом, руки вниз.

1. Прямі руки розвести в боки долонями догори, зробити вдих.

2. Схрестити руки перед грудьми, міцно обхопити себе за плечі, повторити 5 разів.

З. Кругові рухи ліктями вперед протягом 5 с.

4. Те саме назад. Дихати рівномірно.

Вибираємо все необхідне до 1 вересня

Канцтовари

Гелеві ручки – не для першокласників. Першокласникам підійдуть звичайні, звичні ще за радянських часів тоненькі кулькові ручки. До цього часу нічого кращого для дитячих пальчиків не придумали. Гелеві ручки пишуть дуже легко, а до кулькових потрібно докладати невеликі зусилля. Це також корисно для майбутніх учнів.

До речі, звичайні кулькові ручки мають 6-8 граней, які сприяють тому, що ручка краще фіксується в руці дитини.

Олівці – як прості, так і кольорові – краще вибирати м’які. На відміну від ручок до твердих олівців потрібно докладати чимало зусиль, а слабкі дитячі руки з цим не справляються. Саме тому багато малюків не люблять малювати олівцями.

Зошити – з обкладинками нейтральних спокійних кольорів – голубі, зелені. Бажано без яскравих картинок, які потім будуть відволікати дитину.

Важливо: дуже білий папір в середині зошита погано впливає на зір дитини, так само як і жовтуватий або сірий. Лінійки та клітинки в зошиті повинні бути добре, але не дуже яскраво надруковані.

Постарайтеся, щоб кольори шкільних канцтоварів були якомога натуральними. Яскраво-рожевий, наприклад, буде дуже пістрявою плямою, яка буде відволікати увагу дитини.

Змінне взуття

Від 7 до 9 років нога ще росте

У дітей молодших класів нога ще продовжує рости: у хлопчиків – до 9 років, у дівчат – до 8. Крім довжини, збільшується ще й висота стопи в підйомі. Саме в цьому віці важливо не пропустити плоскостопість, тому у взутті обов’язково повинен бути супінатор або невеличкі підбори. Не давайте дитині в якості змінного взуття кросівки – вони підходять тільки для уроків фізкультури.

Які моделі купляти у цьому віці?

- з задниками, які добре фіксують ногу;

- з підошвою, яка добре згинається та неслизька;

- з широким носочком, так як вузький може викликати деформацію стопи та порушення кровообігу;

- обов’язково з натуральної шкіри.

Від 10 років та старше:

Ніяких шпильок та платформ!

У цьому віці дівчата часто приміряють високі підбори. Постійно ходити у такому взутті дуже шкідливо. Також шкідливо ходити у взутті зовсім без підборів – це призведе до плоскостопості.

У цьому віці для постійного носіння не підходять:

- туфлі та босоніжки на шпильці;

- взуття на масивній підошві;

- модні туфлі-балетки зовсім без підборів;

- кросівки – це все ж таки спортивне взуття.

Фізкультурна форма

Найкращий костюм – з бавовни з синтетикою. Найдемократичніша за ціною – спортивна форма з бавовни. Це натуральна тканина, вона не подразнює шкіру, в такому костюмі не жарко. Але після прання такий костюм швидко втрачає зовнішній вигляд: втрачає колір, деформується. До того ж бавовна не відводить піт від тіла, а всмоктує його. Результат – на уроці дитина буде бігати мокрою, з одягом, який прилипає до тіла.

Оптимальний варіант – костюм з мішаної тканини: 70-80% - бавовна, решта – еластичні синтетичні волокна. Такий матеріал не змінить форму, а до тіла відноситься бережливо.

Важливо: для фізкультури потрібні універсальні або бігові кросівки. Вони розраховані на стрибки і будуть утримувати стопу в правильному положенні.

Яскраві речі відволікають увагу

Психологія дитини така, що в портфель вона кладе не те, що їй в школі знадобиться, а скоріш за все те, чим можна здивувати однокласників. Забавні яскраві канцелярські речі будуть тільки відволікати дитину на уроці. Особливо це стосується початкової школи – першокласник швидко втомлюється, вся його увага переключається на різнокольорові пістряві точилки, резинки та інші цікаві штучки. Іноді, навіть у 6-7 класах учні ще небайдужі до таких речей. До того ж, чим довше дитині купляють дитячі «забавки» для навчання, тим повільніше вона дорослішає.

Правила здорового способу життя

Ці прості правила допоможуть Вам бути завжди у формі і зберегти своє здоров'я

1. Прагни рухатися якомога більше. Рух – це життя!

Частіше ходити пішки: ходьба активізує кровообіг.

Кілька разів за день потягуйтеся всім тілом, напружуючи м'язи спини і ніг.

А якщо у вас немає часу, то здійснюйте піші прогулянки.

2. Для хорошого фізичного стану необхідне правильне, глибоке і спокійне дихання. Старайся частіше провітрювати приміщення, в якому знаходитеся.

Бажано залишати кватирку відкритою на всю ніч: свіже повітря потрібне не лише Вашим легеням але і Вашій шкірі.

3. Приділяйте більше уваги поставі. Втома часто буває наслідком неправильної постави. Сутула спину приводить до того, що легені виявляються затиснутими, скорочується об'єм повітря під час вдиху. Від недоліку кисню м'язи втомлюються набагато швидше.

Звичка низько нахиляти голову до столу під час роботи створює додаткове навантаження на м'язи спини і приводить до головного болю.

4. Боремося з втомою! Сядьте зручніше на стілець, відкиньтеся назад, закрійте очі і розслабте тіло. Посидьте так декілька хвилин. Це допоможе відновити сили.

Якщо Ви повернулися втомленими додому, повернути сили допоможе наступний засіб: ляжте на килимок на підлозі або на жорсткий диван, закрийте очі і розслабте м'язи. Постарайся ні про що не думати і зосередити увагу на м'язах тіла. Уявіть, що вони отримали повний відпочинок. Через п'ять - шість хвилин можете встати.

5. Нормальний сон для людини - 7-8 годин. Якщо Ви спите менше, виникає хронічна втома, яка призводить до зниження настрою і працездатності.

6. Неправильне харчування також може привести до перевтоми. Прагнучи схуднути, багато хто піддає організм хронічному голодуванню. А він мстить "стомленням". Така "дієта" недопустима. Організм повинен отримувати всі необхідні елементи. Тому вибираючи дієту, порадься з лікарем або відносьтеся до цього питання розумно. Наприклад, обмежте кількість солодкого і мучного в Вашому щоденному раціоні. І пийте більше чистої води (не менше літра в день). Вживайте більше їжі, що містить клітковину і цілісні зерна, і менше – їжу, що містить цукор і приготовану з пшеничного борошна. Не забувайте про овочі і фрукти. Готуйте їжу на рослинній олії, зменшите вжиток тваринного жиру.

7. Поганий настрій підсилює втома. А втома буває причиною поганого настрою. Виходить замкнутий круг. Щоб не впадати в такий стан, старайся частіше слухати улюблену веселу музику - це кращі ліки від поганого настрою.

6. Дотримуйте режим дня. Лягайте і вставайте в один той самий час. Це найпростіша порада виглядати красивим, здоровим і відпочилим.

7. Будьте психологічно урівноважені. Не нервуйте, адже нервові клітини не відновлюються. Хоча, говорять, відновлюються, але дуже – дуже повільно. Отже знаходьте скрізь позитивні моменти.

8. Загартовуйте свій організм. Краще всього допомагає контрастний душ – тепла і прохолодна водичка. Не лише корисно, але і допомагає прокинутися.

9. І звичайно не паліть, не зловживайте алкоголем та іншими шкідливими звичками. Адже це основні чинники, які погіршують здоров'я.

8. І найголовніше... Старайтеся, щоб у Вашому житті було більше позитивних емоцій. Дивіться простіше на проблеми і труднощі. Насолоджуйтеся життям!

Плавання в басейні

Позитивний вплив регулярних запливів у басейні на самопочуття та в цілому на організм людини відзначається багатьма фахівцями

Якщо ви давно мрієте навчитись плавати, покращити фігуру, зміцнити організм і водночас відпочити - почніть відвідувати басейн, адже недостатньо тільки мріяти, треба й діяти.

КОРИСТЬ ВІД ЗАНЯТЬ ПЛАВАННЯМ

Плавання - унікальний вид спорту, корисний як для дорослих, так і для дітей. Плавання дозволяє не тільки зміцнити здоров'я, а й покращити зовнішній вигляд. Воно позитивно впливає на основні показники фізичного розвитку людини: ріст, вагу, зміцнення серцево-судинної й нервової системи, розвиток дихального апарату та м'язової системи. Плавання також є прекрасним засобом профілактики та виправлення порушень постави, сколіозів, плоскостопості.

Психологами встановлено, що заняття плаванням розвивають такі риси особистості, як цілеспрямованість, наполегливість, самостійність, рішучість, сміливість, дисциплінованість, уміння співпрацювати в колективі. Саме тому плавання сприятливо впливає не тільки на фізичний розвиток людини, а й на формування її особистості.

Згідно з даними Американської асоціації водного фітнесу (USWFA), не тільки плавання, а й водні вправи мають низку переваг, а саме: сприяють підвищенню витривалості та гнучкості, оптимізують м'язовий баланс, роблять фігуру стрункою та граціозною, активізують кровообіг, застосовуються як реабілітаційна терапія при м'язових і суглобових травмах, служать прекрасним засобом зняття напруги, підвищують працездатність.

Якщо ви не вмієте плавати й добре триматись на воді, це не означає, що басейн - не для вас. По-перше, існують індивідуальні заняття з навчання плаванню, а по-друге, у деяких випадках це й не обов'язково.

ЯК ВИБРАТИ БАСЕЙН?

Найчастіше єдиною перешкодою, яка змушує охочих відвідувати басейн замислитись у вірності прийнятого рішення, є хлорована вода...

Вода в басейнах регулярно проходить спеціальний цикл очищення та знезаражування. Одним із видів такого знезаражування є хлорування води в басейнах, яке проводиться в обов'язковому порядку на вимогу санітарних служб. Вони встановлюють певні норми, які вимагають наявності у воді будь-якого басейну хлорки, що знезаражує воду. Це означає, що в будь-якому басейні хлорка є, навіть якщо його працівники стверджуватимуть інше. Проте її кількість може істотно відрізнятися залежно від застосованих систем очищення. Тому при виборі басейну слід вибирати не з-поміж басейнів без хлорки, а з-поміж басейнів із сучасною системою очищення.

Відрізнити басейн із сучасною системою очищення може кожний відвідувач. Для цього достатньо просто уважно оглянути сам басейн. Якщо стіни басейну покриті старенькою квадратною плиточкою, яка, до того ж, у деяких місцях ще й відпала, - зрозуміло, що тут про жодну ефективну систему очищення мова не йде. Якщо ж басейн вразив вас із першого погляду спеціальною прямокутною плиткою для басейнів, то тут, скоріш за все, точно є й нова система очищення.

У найбільш престижних басейнах міста знезаражування води проводиться іншими способами - морською водою, озонуванням, ультразвуком. Але, по-перше, таких басейнів дуже мало, по-друге, потрапити туди - задоволення досить дороге. Тому більшість непрофесійних плавців відвідують звичайні басейни зі звичайною хлорованою водою.

До речі, вміст хлору в басейні значно нижчий, ніж у звичайній водопровідній воді, якою ми користуємося щодня, а ризик заразитись у басейні так само реальний, як і можливість підчепити пару-трійку мікробів у громадському транспорті. Заразитись у самій воді практично неможливо, оскільки вода дезінфікується і, як сказано вище, хлорується. Зараження, як правило, відбувається при зіткненні з бортиками, стінами басейну, ходьбі босоніж у роздягальні тощо, тому для «перестраховки» достатньо звести до мінімуму контакти з цими об'єктами.

ЩО ТРЕБА БРАТИ ІЗ СОБОЮ В БАСЕЙН?

Для занять у басейні вам будуть потрібні спортивний купальник, шапочка, гумові тапки, рушник, гель для душу, мочалка, а за бажанням фен. Зараз у продажі з'явилася спеціальна косметика після басейну - спеціальні креми, шампуні, бальзами, що змивають хлорку та зволожують тіло. Якщо ви любите попірнати, спеціальні окуляри для плавання мають бути у вас неодмінно. І не забудьте про довідку для відвідування басейну від терапевта, без якої розпочинати заняття вам не дозволять.

МІЖ ІНШИМ...

Басейни бувають різних типів: великі (50-метрові доріжки) й маленькі (25-метрові й менше), відкриті (без даху над головою) й закриті, спортивні й оздоровчі (розрізняються температурою води).

Найкращим часом для відвідування басейну є період між 16 й 19-ю годинами. Зранку організм ще не зовсім прокинувся й не готовий до фізичних вправ і навантаження, а ввечері вже втомився й хоче відпочити. Заняття впродовж цього часу не принесуть відчутного результату, та й плавання може не доставити задоволення, а відповідно, і всі ваші зусилля будуть даремними.

По матеріалам: Освіта.ua

Вітаміни. Їх види та характеристика. Роль у житті людини.

Вітаміни - це біологічно активні низькомолекулярні природні, органічні сполуки, різної хімічної структури, учасники обміну речовин і беруть участь в перетворенні енергії, переважно як компоненти ферментів.

Існування і значення вітамінів відкрив російський лікар М.Лунін у кінці ХІХ ст.. Польський хімік К.Функ назвав біологічно активну речовину вітаміном, бо вона містила у своїй молекулі аміногрупу. Тепер відомо близько 20 різних вітамінів, які поділені на 2 групи: жиророзчинні (кальциферони - вітамін Д, каратоноїди - провітамін А, ретинол - вітамін А, токафераш - вітамін Е, філохінони -вітамін К) і водорозчинні (аскорбінова кислота - вітамін С, біотин - вітамін Н, нікотинова кислота - вітамін РР (В3), рибофлавін - вітамін В2, пантотенова кислота - вітамін В5, перидоксин - вітамін В6, тіамін - вітамін В1, фалієва кислота - вітамін В9, ціанокобаламін - вітамін В12), а також вітаміноподібні сполуки (вітамін Р - біофлановоїди, В8 - інозит, Вт - карні тин, ліпоєва кислота - ліпоєва кислота, вітамін U, В13 - оротова кислота, В15 - пангамова кислота).

За нормального раціону і зорового способу життя потреба у вітамінах задовольняється природним шляхом. Однак узимку і навесні відчувається нестача вітамінів, що спричиняє гіповітамінози. Надлишок вітаміні - гіпервітаміноз, що буває дуже рідко. Одноманітне харчування, бідне на натуральні рослинні продукти, призводить до виникнення захворювання - авітамінозу.

Важливе значення мають вітаміни групи В. При нестачі В1 виникає хвороба бері-бері (розлади нервової системи, діяльності серця, травного апарату, втрата апетиту). При нестачі вітаміну В12 виникає тяжка форма анемії (недогрів'я). При нестачі вітаміну В2 порушується діяльність нервової системи, уражається рогівка очей, шкіра, слизові оболонки порожнини рота. У людини авітамінози виявляються у вигляді захворювань (цинга, гемералопія, рахіт).

Жиророзчинні вітаміни.
Жиророзчинні вітаміни у воді не розчиняються, тому їх екстрагують з сировини жировими розчинниками. До них належать вітаміни D, A, E, K, F. Всмоктуються вони в тонкій кишці при наявності жовчі.

Препарати жиророзчинних вітамінів.
Ретинол (вітамін А) - міститься в печінці морських тварин та прісноводних риб, сільськогосподарських тварин, жовтку яєць, вершковому маслі, в молоці, сирі. В рослинах (морква, шпинат, петрушка, салат, зелена цибуля, черешні, помідори, порічки) містить каротин - малоактивна форма (провітамін) вітаміну А. В печінці та кишках каротин гідролізує і перетворюється в активнішу форму - ретинал. Всмоктуванню ретинолу в кишках сприяють жовчні кислоти, ферменти підшлункової кислоти. Вітамін легко осилюється на повітрі і руйнується ультрафіолетовими променями.

Ретинол (Retinolom) (вітамін А).
Надзвичайно важливу роль відіграє ретинол у ре синтезі світлочутливого пігменту сітківки родопсину, який безпосередньо сприймає зорові подразнення.

Нестача (гіповітаміноз) ретинолу спричинює патологічні зміни в функції епітеліальних тканин шкіри, дихальних шляхів, травного апарату, нервової та ендокринної системи. Слизові оболонки та шкіра висихають, розрихляються, відбувається ороговіння епітелію (гуперкератоз), послаблюється їхня бар'єрна функція . Крім того, з'являються дегенеративні зміни в нервовій тканині, порушується координація рухів, виникають атаксія, паралічі.

Гіповітаміноз виникає при недостатності вітаміну або провітаміну в їжі, захворюваннях травного апарату, а також при підвищеній потребі в ретинолі (вагітність, лактація, інфекція, гарячкові стани, тиреотоксикоз, алкогольне сп'яніння).

Добова потреба дорослої людини - 1,5 мг ретинолу.
Застосовують ретинол при гіпо- і авітамінозі, захворюваннях очей, шкіри, опіках, пролежнях, остеомієліті, гангрені, виразковій хворобі шлунка ф дванадцятипалої кишки, при хірургічних втручаннях, інфекціях верхніх дихальних шляхів, а також призначають дітям в період інтенсивного росту.

Ергокальциферол (Ergocalciferolum) (вітамін D2). Ергокальциферол є найактивнішим з відомих (близько 10) форм вітаміну D.
Найбагатшою сировиною для його одержання є жир із печінки тварин, особливо печінки морських риб. Міститься цей вітамін у молоці, коров'ячому маслі, яєчному жовтку, печінковому жирі. Провітаміни, що є в шкірі людини, наприклад ергостерол, під дією ультрафіолетового проміння перетворюються в активні форми.

Ергокальфирерол, що надходить іззовні, всмоктується в тонкій кишці при достатній кількості тваринного та рослинного жирів.
При недостатній кількості вітаміну знижується вміст неорганічного фосфору в крові (гіпосфатемія), порушується всмоктування в кишках та засвоєння кістками кальцію, фосфату. Вміст кальцію в крові підтримується внаслідок резорбції його із кісток; тому при нестачі ергокальциферолу виникає розм'якшення кісткової тканини і в дітей розвивається рахіт, а у дорослих - остеомаляція. Вітамін стимулює ріст, сприяє затримці фосфору і кальцію в організмі та засвоєнню їх кістками, підвищує опірність організму о інфекції. При вживання ергокальциферолу зникають симптоми рахіту й остеомаляції, нормалізується ріст організму.

Добова потреба вітаміну - 500-1000 МО. Профілактику гіповітамінозу в дітей треба починати ще в період вагітності матері й постійно продовжувати після народження дитини. Тому вагітним жінкам і жінкам-годувальницям призначають препарати цього вітаміну. При передозуванні виникає гіпервітаміноз, який характеризується анорекцією (втратою апетиту), запором, дистроартеріального тиску, прискоренням ШОЕ, зневодненням, дистрофічними змінами, зростанням кількості кальцію в крові й відкладанням його у м'яких тканинах.

Філохінони (Phyllochinona) (вітамін К). Це збірна назва кількох схожих між собою сполук (вітамін К1 міститься в зелених частинах рослин, вітамін К2 продукується бактеріями кишок, а також міститься ва рибячому жирі, борошні).

Філохінони поширені у природі і є в багатьох харчових продуктах: моркві, шпинаті, кропиві, люцерні, риб'ячому борошні. У товстій кишці людини (починаючи з 4-5-го дня після народження) відбувається біосинтез вітаміну окремими видами бактерій; цей вітамін добре засвоюється і цілком задовольняє потреби макроорганізму. Порушення біосинтезу вітаміну К мікрофлорою кишок та відсутність його в їжі спричинює різке сповільнення зсідання крові, що може супроводжуватися небезпечними ускладненнями - крововиливами та кровотечами. Дія філохінонів полягає в тому, що вони беруть участь у синтезі протромбіну й про конвертину, завдяки чому сприяють зсіданню крові (виявляють протегеморагічний ефект). При недостатній кількості вітаміну в організмі порушується біосинтез зазначених компонентів. Філохінони виявляють лікувальну дії лише тоді, коли печінка ще не втратила функції виробляти протромбін і про конвертин. Крім впливу на зсідання рові філохінони відіграють велику роль у клітинному диханні.

Токоферолу ацетат (Tocopheroli acetas) (вітамін Е). Під збірною назвою "вітамін Е" об'єднуються а-, И- і v-токофероли. Найбільш активним із них є а-токоферол. В організмі людей і тварин токофероли не утворюються. Містяться вони в зеленому листі конюшини, салату, шпинату, зародках пшениці, в олії сої, арахісу, бавовнику, льону, кукурудзи, а також у продуктах тваринного походження: яєчному жовтку, печінці, вершковому маслі. Вітаміни Е - олієподібна світло-жовта прозора рідина з слабким запахом, не розчинається у воді, на світлі окислюється й темніє.

Токофероли є антиоксидантами, тобто запобігають прямому (без ферментному) окисленню ненасичених жирних кислот, аскорбінової кислоти, каротину та інших речовин.
При нестачі (гіповітамінозі) токоферолів нагромаджуються перекиси жирних кислот, які пошкоджують клітинні мембрани, викликають дегенеративні зміни в статевих залозах, внутрішніх органах, скелетній мускулатурі, внаслідок чого порушується вагітність та припиняється розвиток ембріона.

Препарат застосується при захворюваннях серцево-судинної системи, опіках. виразках різного походження. запальних процесах сітківки ока, токсикозах вагітності, м'язовій дистрофії, при захворюваннях нервової системи та шкіри.

Водорозчинні вітаміни.
До водорозчинних вітамінів належить: вітамін С, Н, В13, В2, В1, В5, В6, В9, В12. Усі вони термостабільні, за винятком вітаміну С, який руйнується при нагріванні в присутності кисню та важких металів.
Тіамін (Thiaminum) (вітамін В1). Вітамін міститься в дріжджах, зернових і бобових рослинах (особливо в зародках рису, пшениці, гречки, жита), у пшениці, нирках, серці, молоці, яєчному жовтку. Всмоктується в тонкій кишці.

Тіамін нормалізує шлункову секрецію, поліпшує регенерацію тканин, підвищує тонус парасимпатичної частини вегетативної нервової системи.

Застосовується тіамін при гіпо- й авітамінозах, а також як неспецифічний фармакологічний засіб, при захворюваннях периферичної та центральної нервової системи (неврології, ішіас, каузалгія, поліневрити), порушеннях функції травного апарату, захворюваннях міокарда та при перевтомах.

При передозуванні тіаміну виникає шум у вухах, запаморочення, нудота, висипання на шкірі, кропив'янка, свербіння. Може виникати навіть тіаміновий шок, що є проявом алергічної реакції на препарат.
Добова потреба у вітаміні для дорослої людини 2-3 мг. При фізичній роботі, у дітей, у вагітних, в період годування груддю потреба у вітаміні зростає до 5-6 мг на добу.

Рибофлавін (Riboflavinum) (вітамін В2). Жовто-оранжений кристалічний порошок, гіркий на смак, без запаху мало розчинний у воді. Рибофлавін дуже поширений у природі. Він міститься у дріжджах, яєчному жовтку, печінці, серці, нирках, молоці, ікрі, рибі, м'ясі, зародках і оболонках злаків, гороху, листкових овочах. Рибофлавін термостабільний, не руйнується при кулінарній обробці.
Цей вітамін входить до складу ферментних систем, що регулюють процеси окислювання і відновлення, а також білковий, жировий і вуглеводний обміни.

Добова потреба у рибофлавіні 1-3 мг. Велике значення для профілактики гіповітамінозу мають такі продукти, як пивні і пекарські дріжджі, гриби сир, печінка, молоко, бобові. Тепер рибофлавіном вітамінізують хліб і хлібобулочні вироби.
Рибофлавін застосовують для лікування гіпо- і авітамінозів цього вітаміну, а також як лікувальний препарат при екземах, дерматичних виразках, ранах, опіках, тріщинах сосків, блефаритах, кон'юктивітах, при ураженнях рогівки ока.

Кислота нікотинова (Acidum nicotinicum) (вітамін РР, вітамін В3). Білий кристалічний порошок, без запаху. В організмі нікотинова кислота перетворюється в амід (вітамін РР). Цей вітамін відіграє важливу роль в окислювально-відновних процесах, входить до складу ферментів, які переносять кисень, регулюють тканинне дихання. Нікотинова кислота й її амід стимулюють кротворення і кістковому мозку, прискорюють процеси загоєння ран і виразок, посилюють секрецію шлунка та перистальтику кишок, а також поліпшують всмоктування різних речовин із кишок.

Ціанокабаламін (Cyanocobalaminum) (вітамін В12). Кристалічний порошок темно-червоного кольору без запаху, гігроскопічний, мало розчинний у воді. Синтезується мікрофлорою кишок людини, але в недостатній кількості порівняно з витратами організму. Тваринні продукти є основним джерелом вітаміну. В людському організмі ціанокобаламін нагромаджується в печінці, нирках, стінці кишок. Всмоктування й засвоєння вітаміну погіршується або зовсім припиняється, якщо немає "внутрішнього фактора" - речовини білкової природи (мукопротеїду), яка виробляється залозами слизової оболонки шлунка і, з'єднуючись із вітаміном, запобігає його руйнуванню в кишках.

Ціанокобаламін застосовується при перніціозній (мегалобластичній) анемії, анемії вагітних, порушеннях кровотворної функції кісткового мозку, при захворюваннях нервової системи (розсіяний склероз, гострий період поліомієліту, радикуліти, каузальгії, фантомний біль), при гострих і хронічних гепатитах, алергічних та шкірних захворюваннях, променевій хворобі, порушення росту й розвитку у дітей.

Пам'ятка щодо грипу типу А/Н1N1

Клінічні ознаки грипу типу А/H1N1:

головний біль,
біль у м'язах,
біль у горлі,
підвищення температури тіла,
кашель,
нежить, закладання носа,
в окремих випадках - блювота і понос.

Як можна заразитися вірусом грипу типу А/H1N1?

Від іншої хворої людини повітряно-краплинним, повітряно-пиловим шляхом (вірусні частки по повітрю переносяться від хворої людини до здорової під час розмови, кашлю, чхання), при тісному контакті (знаходження на відстані близько 2-х метрів).

Як довго є заразним хворий на грип типу А/H1N1?

Інфекційний період (період, коли хворий небезпечний для оточуючих) при грипі типу А/H1N1 може бути протягом 7 днів від початку хвороби, але якщо клінічні симптоми хвороби зберігаються - то до їх зникнення.

Як попередити зараження грипом типу А/H1N1?

уникати контакту з особами, що мають прояви грипозної інфекції;
обмежити відвідини місць великого скупчення людей;
часто провітрювати приміщення;
часто мити руки з милом;
прагнутине торкатися очей, носа або рота немитими руками;
уникати обіймів, поцілунків і рукостискань;
прикривати ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку зразу ж після використання потрібно викинути;
якщо у людини є симптоми грипу, то необхідно триматися від нього на відстані не менше двох метрів.

Як запобігти розповсюдженню грипу в дитячих установах?

під час епідемічного підйому захворюваності на грип нові діти в дошкільні установи не приймаються;
виключається переведення дітей із групи в групу;
припинити відвідування дитячої установи сторонніми особами;
в дошкільних установах велике значення має щоденний огляд дітей при їх приході до неї зранку, і при щонайменших ознаках захворювання діти в колектив не приймаються;
приміщення, в якому знаходяться діти, повинні бути добре вентильованими, їх необхідно провітрювати декілька разів протягом дня;
необхідне вологе прибирання приміщень не менше двох разів на день;
необхідно дотримання дітьми правил особистої гігієни (часте миття рук протягом дня);
на час епідемії (пандемії) персонал установи повинен носити марлеві пов'язки;
персонал установи повинен бути щеплений проти сезонного або грипу А Н1N1 (при наявності вакцини);
особам, що були в контакті з дитиною, у якої підтверджений діагноз грипу А Н1N1, необхідно провести курс хіміопрофілактики озельтамівіром.
на час епідемії (пандемії) дитячі установи закриваються.

Що повинні знати батьки, щоб попередити зараження дітей грипом?

навчитидітей часто мити руки з милом протягом 20 секунд;
батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить добрим прикладом для дітей;
навчити дітей кашляти і чхати в серветку або руку;
батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить добрим прикладом для дітей;
навчити дітей не підходити до хворих ближче, ніж на півтора - два метри;
хворі діти повинні залишатися вдома (не відвідувати дошкільні установи і школи);
утримуватися дітям і батькам від відвідин місць скупчення людей.

Що робити, якщо дитина захворіла на грип?

при перших ознаках захворювання дитину необхідно покласти у ліжко і викликати лікаря;
залишити хвору дитину вдома, окрім тих випадків, коли їй потрібна термінова медична допомога. Не відправляти дитину в школу або до дошкільної установи;
хворі на грип небезпечні для оточуючих і повинні бути негайно ізольовані. Неприпустима їх поява в громадському транспорті, дитячих колективах та інших місцях масового перебування людей.
хворого необхідно розташувати в окремій кімнаті або огородити ширмою, виділити йому індивідуальний посуд, рушник, предмети особистої гігієни;
не допускати контакту хворого із здоровими членами сім'ї, окрім тих, хто доглядає за ним;
особа, що доглядає за хворим, повинна носити двошарову марлеву пов'язку або разову маску, яку потрібно міняти кожні 4 години. Після кожного контакту з хворим необхідно ретельно мити руки з милом;
маска повинна бути або одноразовою, яку після зміни викинути в корзину, або багаторазовою, яку після прання необхідно ретельно прасувати гарячою праскою;
проводити провітрювання приміщення декілька разів на добу;
щодня робити вологе прибирання приміщень оселі;
повітря в приміщеннях повинне бути достатньої вологості;
мати разові носові серветки і корзину для використаних серветок в межах досяжності хворого;
створити хворій дитині комфортні умови. Вкрай важливим є спокій, постільний режим;
якщо у дитини лихоманка, то їй необхідно дати жарознижуючі ліки (препарати парацетамолу або ібупрофену), після цього викликати лікаря;
до приходу лікаря давати дитині пити багато рідини (сік, негазована вода, морс, компот тощо);
не слід займатися самолікуванням. Відповідне медикаментозне лікування хворому призначає тільки лікар!